A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Таганчанська громада
Черкаська область, Канівський район

ПОДАТКОВА ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 01.09.2020 10:46
Кількість переглядів: 39

Для списання заборгованості з єдиного внеску останній термін подання заяви – 31 серпня 2020 року

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує  фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що з              3 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу I Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592). Нормами Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон №2464) доповнено пунктом 915.

Відповідно до вказаного пункту підлягають списанню за заявою платника та несплачені на день набрання чинності Законом №592, тобто 03.06.2020, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Умовою, є подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та подання до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Звертаємо увагу, що податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом  №592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.

У разі, якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону №2464 не підлягають поверненню.

У відповідності до Закону №592, граничний термін подання заяв на списання сум заборгованості з єдиного внеску спливає 31.08.2020 року.


Актуальні питання-відповіді, щодо програмних РРО

Головне управління ДПС у Черкаській області наводить актуальні питання – відповіді  щодо впровадження програмних РРО у 2020 році. 

1. Яка послідовність дій має бути здійснена cуб’єктjv господарювання для реєстрації програмного РРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

2. Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?

Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

3. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати програмні РРО наряду із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій наряду із класичними реєстраторами розрахункових операцій.

4. Як пов’язуються між собою програмні РРО, господарські одиниці та касири?

Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого програмного РРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано програмний РРО.

5. Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе програмний РРО та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого програмного РРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер Державної податкової служби та обов’язкове включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Якщо фіскальні функції виконуються, то такий програмний РРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

6. Що таке «офлайн-режим» для застосування програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності з 01.08.2020, встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером Державної податкової служби.

7. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи програмного РРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого програмний РРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.

8. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються програмним РРО в режимі офлайн?

Під час роботи програмного РРО в період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та за наявності інтернет зв’язку або мобільного інтернет зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

9. Де контролюється час офлайн і як рахується?

Проектами нормативно-правових актів передбачено вимоги до програмних РРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).

Час, протягом якого програмний РРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення програмного РРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

 Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення програмного РРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього програмного РРО.

10. У який момент формується діапазон номерів для програмного реєстратора розрахункових операцій і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного РРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.

11.  У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?

 Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).

 Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від програмного РРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

12. Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує програмний РРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

  Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати програмний РРО під час відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.

13. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

14. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий програмним РРО, що працює в режимі офлайн?   

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 

Про ці та інші питання застосування програмних РРО можна дізнатись в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua/


Обережно шахраї!

 

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб ДПС області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України, останні дзвінки надходили за даним номером (099-678-46-26) та пропонували перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи ГУ ДПС області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.


Фізичним особам – підприємцям:  зміни в оподаткуванні та провадженні господарської діяльності, внесених законом № 466-IX

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 23.05.2020  набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX"IX, яким передбачено низку змін в оподаткуванні та провадженні господарської діяльності фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Детально, фізичним особам – підприємцям, які перебувають на загальній системі оподаткування: 

Уточнено перелік витрат, пов’язаних з отриманням доходів

До переліку витрат фізичної особи – підприємця, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів не включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості. Крім того, зазначені підприємці матимуть право (за власним бажанням) включати до складу  витрат реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів, окрім поточного ремонту (пп.177.4.3 та пп.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

 

Дозволена амортизація основних засобів

Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту), а також вантажні автомобілі фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування підлягають амортизації (пп. 6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

 

Скасовано подання квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи та встановлено терміни подання ліквідаційної декларації

Новостворені фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року, або переходять на спрощену систему оподаткування, або відмовляються від спрощеної системи оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність (пп. 177.5.2 п. 177.5 ст.177 Кодексу). До цього часу податкову декларацію фізичні особи – підприємці подавали за перший відпрацьований квартал.

Крім того, змінено строки подання ліквідаційної декларації фізичними особами – підприємцями у разі припинення їх господарської діяльності. Так підприємці  повинні подати у продовж 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому підприємець пройшов у держреєстратора процедуру припинення, останню податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

Облік у податкових органах фізичної особи – підприємця з одночасним проведенням незалежної професійної діяльності

Внесеними змінами забезпечується облік фізичних осіб – підприємців, які одночасно здійснюють адвокатську, нотаріальну діяльність, діяльність приватних виконавців, арбітражних керуючих та ін.(пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Кодексу). Такі підприємці обліковуватимуться  з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 Кодексу).

Обов’язок сплати податку на прибуток платниками, які перебувають на загальній системі оподаткування, спрощеній та провадять незалежну професійну діяльність

З 01.01.2021 фізичні особи – підприємці, в т.ч. платники єдиного податку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у разі виплати доходів, зазначених у п.141.4 ст.141* Кодексу нерезидентам, є платниками податку на прибуток (пп.133.1.4 п.133.1 ст.133 та пп.1) п.297.1 ст. 297 Кодексу).

Одночасно, такі платники подаватимуть річну податкову декларацію з податку на прибуток (п. 137.5 ст.137 Кодексу).

*Довідково: доходи зазначені у п.141.4 ст.141 Кодексу, що виплачуються нерезидентам: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;  дивіденди, які сплачуються резидентом;  роялті;  фрахт та доходи від інжинірингу; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту;  прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів (цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).

Також, доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів; внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту та інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

 

Посилання на Закон України №466-ІХ: httpsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"://HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"zakonHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"radaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"govHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"uaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"lawsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"showHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/466-20#HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"Text


Закон № 466: платникам єдиного податку про зміни в оподаткуванні  та веденні господарської діяльності

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 23.05.2020  набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020         № 466-HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX"IX (далі – Закон № 466-IX), яким передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, в тому числі щодо порядку обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, реєстрації платником ПДВ та змін щодо подання податкової звітності фізичними особами – підприємцями.

Детально, фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування:

Змінено строки подання заяв на єдиний податок та реєстрацію платником ПДВ

Платники єдиного податку третьої групи у випадку зміни ставки (з 5 на    3%) подають до податкового органу за місцем обліку відповідну Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ (пп. б) пп.4) п. 293.8 ст. 293 Кодексу).

Відповідно, в такі строки (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку кварталу) платник єдиного податку повинен подати відповідну заяву щодо реєстрації платником ПДВ (п. 183.4 ст.183 Кодексу).

 

Змінено порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування при зміні податкової адреси

У випадку зміни податкової адреси платника єдиного податку третьої групи  або місця його провадження господарської діяльності такі платники подають Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування окремо, не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. До цього часу таку Заяву необхідно було подавати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) квартал, у якому відбулися такі зміни (п.298.6 ст.298 Кодексу).

 

Встановлено місячний звітний період для платників ПДВ

Відповідно до п. 202.2 ст. 202 Кодексу платникам єдиного податку третьої групи зі ставкою 3%, які є одночасно платниками ПДВ встановлено місячний звітний період для подання відповідної податкової декларації з податку на додану вартість.

 

Анулювання реєстрації платника єдиного податку за сумою боргу

Податкові органи можуть анулювати реєстрацію платників єдиного податку, не залежно від обраної груп, якщо сума податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів була більшою 1020 гривень (п. 59.1 та пп. 8) пп. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Кодексу).

 

Отримання витягу в електронному вигляді та скорочення відомостей, які вносяться до Реєстру платників єдиного податку

За бажанням платника податків, який обрав спрощену систему оподаткування, можна отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку і в електронному вигляді, не звертаючись особисто до податкового органу за місцем його реєстрації (п. 299.9 ст. 299 Кодексу).

Крім того, із переліку інформації, що вноситься до Реєстру платників єдиного податку виключено відомості про види діяльності обрані фізичними особами – підприємцями першої та другої груп ( п.299.7 ст.299 Кодексу).

 

Скасовано пільги по земельному податку для орендодавців – платників єдиного податку

Звертаємо увагу, що з 01.07.2020 платники єдиного податку, які надають земельні ділянки та/або нерухоме майно, яке знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), будуть сплачувати з таких об’єктів земельний податок пп.4) п.297.1 ст.297 Кодексу).

 

Обов’язок сплати податку на прибуток платниками, які перебувають на загальній системі оподаткування, спрощеній та провадять незалежну професійну діяльність

З 01.01.2021 фізичні особи – підприємці, в т.ч. платники єдиного податку, а також фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у разі виплати доходів, зазначених у п.141.4 ст.141* Кодексу нерезидентам, є платниками податку на прибуток (пп.133.1.4 п.133.1 ст.133 та пп.1) п.297.1 ст. 297 Кодексу).

Одночасно, такі платники подаватимуть річну податкову декларацію з податку на прибуток (п. 137.5 ст.137 Кодексу).

*Довідково: доходи зазначені у п.141.4 ст.141 Кодексу, що виплачуються нерезидентам: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;  дивіденди, які сплачуються резидентом;  роялті;  фрахт та доходи від інжинірингу; лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту;  прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів (цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).

Також, доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів; внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту та інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

 

Інші нововведення, пов'язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування

Збільшено граничний обсяг доходу, що дає право застосовувати спрощену систему оподаткування (перебувати в певній групі платників єдиного податку).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Кодексу щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності річного обсягу доходу:

І група – з 300 тис грн до 1 млн грн;

ІІ група – з 1,5 млн грн до 5 млн. грн;

ІІІ група – з 5 млн грн до 7 млн грнивень.

 

Посилання на Закон №466-ІХ: httpsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"://HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"zakonHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"radaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"govHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"uaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"lawsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"showHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"/466-20#HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20"Text

Посилання на Закон №№540-ІХ: httpsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"://HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"zakonHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"radaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"govHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20".HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"uaHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"lawsHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"/HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"showHYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"/540-20#HYPERLINK "https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20"Text


 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь